понеділок, 18 жовтня 2010 р.

ZALESKI: фрески з сестрами

Zaleski Hotel27 травня 2010 року у готельному комплексі "Zaleski" у рамках вже традиційної акції "Фрески у Zaleski" Галя та Леся Тельнюк представили на розсуд луцької інтеліґенції свою акустичну програму. У вас є можливість переглянути її завдяки youtube користувачу zaleskivideo.

зі сторінки автора:
Музичні фрески із вокальним дуетом «Сестри Тельнюк»
Дует «Сестри Тельнюк» - заслужені артистки України, лауреати фестивалю «Червона Рута», премії ім.В.Стуса. У їхньому репертуарі - філософські балади, романси, фольк-рокові композиції. Окрім того, Галина Тельнюк є автором тексту, а Леся Тельнюк - автором музики до вистави „У.Б.Н." ("Український буржуазний націоналіст").









четвер, 14 жовтня 2010 р.

ПЕРШИЙ: легко бути жінкою

Перед тим, як програма "Легко бути жінкою" на Першому Національному зазнала пригламуреного переформатування ведуча Даша Трегубова запросила до студії сестер Галю та Лесю Тельнюк. Говорили багато... та цікаво. Ефір відбувся 23.04.10

ПЕРШИЙ: легко бути жінкою from na3ar on Vimeo.

понеділок, 11 жовтня 2010 р.

ПРЕДСТАВЛЯЄМО: я стою на кручі by h_telnyuk

Проект "ТЕЛЬНЮК: Сестри" має за честь представити Галю Тельнюк з піснею "Я стою на кручі":

Тичинівське «Я стою на кручі» - одна з перших музичних спроб нашого «композиторського підлітківя». Юнак в білій сорочці, окулярах (змішаний образ Павла Тичини та Станіслава Тельнюка), що стоїть на високій горі, вдивляючись кудись у далечінь, вслухаючись у дзвони за рікою і... «снить волосожарно», «вірить яснозорно» («омофорно») та тоне тінню у нашій ще дитячій уяві. Верлен, Рембо – ще не читані, ще не розкриті нами, але вже не одноразово чуті імена. «Найперше – музика у слові». Так казав Поль? Його намагався наслідувати Павлусь? «Вірш – музичний твір, в якому звучать дві, а то й більше, самостійні теми». Так розповідав нам батько. Поезія – це містика, це щось, що поміж людиною та Богом. Хто ж тоді отой – в білій сорочці та окулярах на носі? Ангел? Блазень? Він – Поет, а значить треба було вірити Йому. На «кручі» щось таки є... І ми пішли на світло, на музику слова. Перша «Червона Рута» переконливо довела, що Висока поезія – не дуже й потрібна. Не те, щоб заважає, а просто дратує своєю не актуальністю, повчальністю, надокучливістю. І от би зупинитися або ж змінити орієнтацію «за вітром», але ж... Але першу любов – ні зрадити, ні забути. Не сила. «Круча» так і стоїть неподолана. І той, хто сумує там в білій сорочці та окулярах на носі вже сотню літ – зажди залишається в однині...

«Я стою на кручі» мій дарунок для Лесі Тельнюк з нагоди її сімейних осінніх веселощів!

До привітання долучилися Таня Ша та студія «Кофеїн».



@h_telnyuk - i stand on the cliff by telnyuk_sisters

X-POST: